закладка Павловский Посад Codein напиток Lean (лин)

Ну что, братцы, настал момент поделиться с вами немного своим опытом и рассказать, как я сумела купить кодеин и вырваться из этой не мытой загнивающей России. Готовьтесь, впереди вас ждет настоящий рассказ из жизни наркомана. Вот так случилось, что тусовался я однажды с парнями, и вдруг один из них достал магнит - то есть такую примагниченную закладку, куда-то с гордостью бросил ее на стол. Все мы, сидя там, понимали, что это та самая закладка, что сейчас принесет в наши жизни настоящий кайф. Ты знаешь, брат, как это бывает - кодеин - наше все. Это прям настоящая драгоценность, как золото. И как же я мечтал о ней! Все мысли были об этом - как бы купить, как бы найти тех, кто продаст. А ведь когда ты на кодеине, то ты просто погружаешься в другое измерение, в мир, где все проблемы остаются позади. Больше не было сил терпеть эту ужасную реальность, а Россия, братцы, просто загнивает на наших глазах. Но для этого мне нужно было снова поправиться, ведь без этого никак. И вот однажды мне поступило сообщение от парня, которого я знал по наркотическим делам. Он предложил мне диски - таблетки с кодеином, и у меня моментально забилось сердце от радости. Я согласился на сделку и мы договорились о встрече. Через пару дней я схватил свою последнюю барбитуратную пилюльку и отправился на встречу. Барьеры между наркоманами разрушаются сами собой, и всегда найдется кто-то, кто поможет тебе поправиться. В этом главная сила нашей общины. Встреча прошла успешно, и я получил свои долгожданные диски. Но прежде, чем уехать отсюда, я решил попрощаться со своими старыми друзьями - бошками и шалой. Все это были частицы моей прошлой жизни, которые я оставлял позади. Проезжая мимо серых и грязных домов, я понимаю, что уезжаю от всего этого. Жизнь в новом месте будет свежей, ярче и безгранично интереснее. Я не знаю, что меня там ждет, но я готов к любому испытанию. Я готов стать новым человеком, покорить новые горизонты и найти в этой жизни то, что действительно ценно. Так что, братцы, если у вас есть мечта об уходе из этой так называемой России, не прячьтесь от нее. Идите вперед, невзирая на преграды и сомнения. Помните, что для каждого из нас есть своя закладка, которая поможет нам увидеть мир во всей его красоте и великолепии. Не бойтесь изменений, бойтесь оставаться таким же.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.